Завдяки системі безоплатної вторинної правової допомоги громадянину вдалось стягну 41891 грн компенсації за невиплату заробітної плати.
В січні 2001 року особа працевлаштувалась до одного з комунальних підприємств, де пропрацювала до квітня 2002 року та була звільнена у зв’язку з завершенням терміну контракту. За час, який особа працювала на даному підприємстві вона не отримувала заробітну плату, роботодавець пояснював ситуацію, що склалась відсутністю грошей , хоча під час працевлаштування роботодавець запевнював особу, що вона буде отримувати мінімальну заробітну плату. Після звільнення з роботи, роботодавець не виплатив заробітну плату за відпрацьований період, на той час заборгованість перед особою, підприємством, складала 1976 грн.
В листопаді 2018 року особа звернулась за допомогою до Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Розглянувши звернення та перевіривши приналежність особи до категорії осіб, які відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, працівниками було прийнято рішення про надання особі безоплатної вторинної правової допомоги та видано доручення адвокату для представництва інтересів особи в суді.
Ознайомившись з ситуацією, що склалась, адвокатом було складено позовну заяву про стягнення заборгованості по заробітній платі, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь клієнта заборгованість по заробітній платі за період січень 2001 року по квітень 2002 року в розмірі 1976,00 грн.
В подальшому адвокатом, в ході судового розгляду справи 28.02.2019 року було подано додатково позовну заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій просить суд додатково стягнути з відповідача індексацію та компенсацію заборгованої клієнту заробітної плати в розмірі 39915,00 грн.
Відповідно до ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст.24 Закону України «Про оплату праці» та ст.115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» та ст.95 Кодексу законів про працю України, мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата за виконану працівником місячну погодинну норму праці (обсяг робіт).
А згідно ст. 33 цього ж закону, в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація заробітної плати здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Порядок проведення такої індексації затверджено постановою КМУ від 17 липня 2003 року №1078.
Відповідно до ст.34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Компенсація громадянам доходів у разі їх несвоєчасної виплати здійснюється відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Порядок проведення такої компенсації затверджено постановою КМУ від 21 лютого 2001 року №159.
26.06.2019 року Корюківській районний суд Чернігівської області прийняв рішення на користь позивача та зобов’язав стягнути з відповідача кошти на загальну суму 41891 грн.
Нагадаю, що за правовою допомогою можна звернутися до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області за адресою: м.Чернігів, вул. П'ятницька, 39, оф. 711, тел: (0462) 651-477, E-mail: office.chernihiv@legalaid.cn.ua
Єдиний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
Дмитро Савуляк
